Інфографіка (від латинського informatio — інформування, роз’яснення, виклад, і грецького γραφικος — письмовий, від грецького γραφω — пишу) — візуальна подача інформації, що має на меті: унаочнити її сприйняття (дорожні знаки, інтерфейс мобільних телефонів); зробити її інтернаціональною (попереджувальні знаки, інтерфейс техніки); у візуальному вигляді подати складний текстовий матеріал великого обсягу, розшифрувати деталі події або вплинути на реципієнта.
Інфографіка дає можливість сприймати й аналізувати великі обсяги інформації в організованій і зручній формі. Розрізняють такі види інфографіки: діаграми, графіки, карти, таблиці, умовні знаки, зображення з перебільшеними деталями, комбіновані зображення (картодіаграма, сполучення фотографії і креслення). Ключовим елементом визначення є згадка про унаочнення інформації для кращого сприйняття складного чи обсягового масиву даних з можливістю деталізації.
Історія інфографіки є доволі тривалою (завдяки атласам, мапам та іншим формам візуалізації даних – навіть малюнкам у печерах первісних людей), але у медійному середовищі початки її активного використання припадають на кінець 20 століття. 1982 року на у США починає виходити нова національна газета – USA Today, на шпальтах якої помітне місце посідали інформаційні малюнки.
Спершу конкуренти навіть висміювали новацію видання. Але коли фахівці медійного ринку зрозуміли, що іманентна суть інфографіки полягає у можливості просто і доступно викласти складну та об’ємну інформацію, приклад USA Today підхопили інші медіа США, далі цей досвід поширився на Європу й увесь світ. Діаграми, карти, атласи, графіки, логічні схеми, дендрограми мають давню історію використання, а нині інфографіку активно використовують світові медії (The New York Times, EL Mundo, El País, National Geographic та інші), а також і українські (День, Український Тиждень, Українська Правда, Новое Время, Слово і діло та інші).
Нині навіть функціонують спеціальні агенції, що розробляють інфографічні матеріали на замовлення різних друкованих, онлайн видань, телеканалів та бізнесу (http://www.infographics.com/, http://killerinfographics.com/, http://www.only-infographics.com/ та інші), а відомі у світі інформагенції мають у своєму штаті інфографічні підрозділи.
Якісна інфографіка не є просто поєднанням цікавої статистики з привабливими ілюстраціями. Тут йдеться про розкриття раніше невидимих зв’язків поміж суспільними чи природними явищами та процесами, пошук прихованих причин, пояснень, кореляцій у відповідному контексті і з цікавими деталями, що оперативно (без поширеного опису) дозволяють осягнути складність систем, послідовність подій, залежність поміж причинами та наслідками. Швидкість і простота для сприйняття якомога ширшою аудиторією – це вимоги до типової інфографіки, якщо змістовність самої теми ми сприймаємо як даність – вимогу №1 за замовчуванням.
Інфографіка не є банальним графічним способом передачі даних, а особливим методом подачі зрозумілої для цільової аудиторії великої за обсягом чи складністю інформації. Інфографіка дозволяє унаочнити взаємозв'язки суб'єкта та об'єкта, предметів і фактів, причин та наслідків, часу і простору, подаючи докладну картину тенденцій. Вона виконує важливу роль з полегшення сприйняття складних багаторівневих процесів, пояснення наявних зв’язків між елементами певних систем, пояснення розмаїття можливостей з вирішення суперечливих питань, окреслення їх етапів і алгоритмів.
Інфографіка дає можливість сприймати й аналізувати великі обсяги інформації в організованій і зручній формі. Розрізняють такі види інфографіки: діаграми, графіки, карти, таблиці, умовні знаки, зображення з перебільшеними деталями, комбіновані зображення (картодіаграма, сполучення фотографії і креслення). Ключовим елементом визначення є згадка про унаочнення інформації для кращого сприйняття складного чи обсягового масиву даних з можливістю деталізації.
Історія інфографіки є доволі тривалою (завдяки атласам, мапам та іншим формам візуалізації даних – навіть малюнкам у печерах первісних людей), але у медійному середовищі початки її активного використання припадають на кінець 20 століття. 1982 року на у США починає виходити нова національна газета – USA Today, на шпальтах якої помітне місце посідали інформаційні малюнки.
Спершу конкуренти навіть висміювали новацію видання. Але коли фахівці медійного ринку зрозуміли, що іманентна суть інфографіки полягає у можливості просто і доступно викласти складну та об’ємну інформацію, приклад USA Today підхопили інші медіа США, далі цей досвід поширився на Європу й увесь світ. Діаграми, карти, атласи, графіки, логічні схеми, дендрограми мають давню історію використання, а нині інфографіку активно використовують світові медії (The New York Times, EL Mundo, El País, National Geographic та інші), а також і українські (День, Український Тиждень, Українська Правда, Новое Время, Слово і діло та інші).
Нині навіть функціонують спеціальні агенції, що розробляють інфографічні матеріали на замовлення різних друкованих, онлайн видань, телеканалів та бізнесу (http://www.infographics.com/, http://killerinfographics.com/, http://www.only-infographics.com/ та інші), а відомі у світі інформагенції мають у своєму штаті інфографічні підрозділи.
Якісна інфографіка не є просто поєднанням цікавої статистики з привабливими ілюстраціями. Тут йдеться про розкриття раніше невидимих зв’язків поміж суспільними чи природними явищами та процесами, пошук прихованих причин, пояснень, кореляцій у відповідному контексті і з цікавими деталями, що оперативно (без поширеного опису) дозволяють осягнути складність систем, послідовність подій, залежність поміж причинами та наслідками. Швидкість і простота для сприйняття якомога ширшою аудиторією – це вимоги до типової інфографіки, якщо змістовність самої теми ми сприймаємо як даність – вимогу №1 за замовчуванням.
Інфографіка не є банальним графічним способом передачі даних, а особливим методом подачі зрозумілої для цільової аудиторії великої за обсягом чи складністю інформації. Інфографіка дозволяє унаочнити взаємозв'язки суб'єкта та об'єкта, предметів і фактів, причин та наслідків, часу і простору, подаючи докладну картину тенденцій. Вона виконує важливу роль з полегшення сприйняття складних багаторівневих процесів, пояснення наявних зв’язків між елементами певних систем, пояснення розмаїття можливостей з вирішення суперечливих питань, окреслення їх етапів і алгоритмів.
Коментарі
Дописати коментар